Ішемічна хвороба серця - причини, симптоми, діагностика, лікування

Ішемічною хворобою серця називають патологію, що виникає на тлі недостатнього постачання кров'ю серцевого м'яза. Хвороба проявляється синдромами хронічної  стенокардії та серцевої недостатності. Серед частих ускладнень – інфаркт міокарда. Небезпечні наслідки включають раптову зупинку серця. Ішемія частіше виявляється у чоловіків. У 2020 році у світі зареєстровано 126 млн. пацієнтів з ІХС.

Поширеність захворювання збільшується у старшій віковій групі, що становить близько 50% серед людей старше 70 років. За даними ВООЗ, захворювання серця займають провідну позицію серед причин смертності. Ішемія – це причина третини всіх смертей у світовому масштабі. Кількість смертей серед чоловіків у 5 разів вища. Серед пацієнтів старше 50 років різниця у кількості чоловіків та жінок скорочується.

Що таке ішемічна хвороба серця

Якщо хочете розібратися, що таке ішемічна хвороба серця, варто дізнатися про особливості роботи серця. Щоб серце нормально функціонувало, необхідна безперервна доставка крові, багатої на кисень. Кров надходить вінцевими артеріями - відгалуженнями аорти. У разі ішемії відбувається звуження артерій, що призводить до погіршення кровопостачання тканин. У результаті розвивається гіпоксія - зниження концентрації кисню і кисневе голодування тканин. Однією з причин звуження судинного просвіту є атеросклероз - утворення бляшок на стінках судин. Простими словами через звужений просвіт до серця надходить недостатня кількість крові. 

ІХС небезпечна ускладненнями. Відсутність адекватного лікування призводить до переходу в хронічну форму. Тривалий перебіг супроводжується незворотними змінами в структурі серця. У пацієнтів із хронічною формою часто діагностують серцеву недостатність, яка стає причиною обмеження рухливості. Порушення постачання кров'ю серцевого м'яза - поширена причина інвалідизації та раптової смерті.

Класифікація хвороби

У медичній практиці використовується класифікація, яка виділяє види патології. Особливе місце посідає стенокардія, яка є клінічним синдромом ІХС. Інші форми перебігу:

• Постінфарктний кардіосклероз. Характеризується заміщенням нормальної тканини міокарда рубцевими структурами. Заміщення відбувається на ділянках некрозу - відмирання тканини через відсутність живлення та кисню. Процес заміни триває протягом 1-4 місяців після перенесеного інфаркту міокарда. 
• Аритмічна форма. Проявляється порушенням ритму серця, яке протікає в гострій формі. Зазвичай ставлять діагноз миготлива аритмія.
• Ішемічна кардіоміопатія. Патологія розвивається на тлі тривалого скорочення кровопостачання тканин міокарда. У результаті в структурі тканини відбуваються незворотні зміни. 
• Інфаркт міокарда. Проявляється відмиранням ділянки серцевого м'яза внаслідок гострої нестачі живлення. 

Найважча форма - коронарна смерть із зупинкою серця, яка відбувається раптово і часто пов'язана з безсимптомним перебігом ІХС. 

Причини ішемії

Порушення прохідності коронарних судин відбувається через спазми судинної стінки або появу сторонніх внутрішніх структур, які перекривають просвіт. Основні причини ішемічної хвороби серця пов'язані з підвищенням концентрації холестерину й утворенням атероматозних бляшок. Холестеринові бляшки перекривають судинний просвіт і перешкоджають руху кровотоку. Інші причини:

• стійко протікає підвищення або зниження показників артеріального тиску;
• порушення процесу згортання крові з підвищеним утворенням тромбів;
• патології щитоподібної залози.

Рідше причини ІХС зумовлені спазмом артерій, що живлять серцевий м'яз, що призводить до розвитку вазоспастичної стенокардії. У пацієнтів із вазоспастичною стенокардією часто виявляють фіксовану обструкцію (непрохідність) в одній або декількох коронарних артеріях. Патологія характеризується ангінозними нападами, які виникають переважно вночі в стані спокою. Проявляється вираженим болем у ділянці грудей з іррадіацією в зону плечей, рук, лопаток. Спазм артерій відбувається через підвищення тонусу судин і внаслідок надлишкової реакції на стимули, які спричиняють звуження судинного просвіту. 

Атеросклероз розвивається на тлі порушення функцій ендотеліальної вистилки судин. Ураження судин при атеросклерозі протікає нерівномірно. Зазвичай відбувається на ділянці біфуркації - роздвоєння артерій. Ріст бляшки супроводжується звуженням судинного русла. У результаті погіршується кровопостачання серцевого м'яза та розвивається ішемія. Іноді холестеринова бляшка розривається з утворенням колагену та інших компонентів, які провокують формування тромбів. Коагуляційний каскад стає причиною гострого тромбозу. Тромб перекриває судинне русло. У результаті зменшується обсяг кровотоку, а у важких випадках відбувається зупинка постачання тканин кров'ю. 

Інша причина ішемічної хвороби серця - збільшення серця в розмірі, що відбувається на тлі артеріальної гіпертензії. Стреси та депресії негативно позначаються на стані та функціях серцевого м'яза. Інші модифіковані провокувальні чинники:

• вживання в їжу надмірної кількості тваринних жирів;
• зловживання алкогольними напоями;
• тютюнопаління;
• малорухливий спосіб життя, гіподинамія;
• підвищена концентрація С-реактивного білка в крові;
• психоемоційне перенапруження.

Підвищена концентрація С-реактивного білка вказує на запальні процеси та нестабільне положення атеросклеротичної бляшки. Серед не модифікованих чинників варто відзначити гіпотиреоз (недостатня продукція гормонів щитоподібної залози), абдомінальне ожиріння (жирові відкладення в зоні живота), бронхіальну астму (неінфекційний запальний процес у тканинах легень), цукровий діабет, порушення вуглеводного обміну і толерантності до глюкози в анамнезі. Інші не модифіковані фактори підвищеного ризику:

• вік старше 55 років;
• чоловіча стать;
• жовчнокам'яна хвороба;
• генетична схильність.

Захворювання нерідко розвивається на тлі обструктивної хвороби легень хронічного перебігу. З огляду на те, що ішемія серця розвивається внаслідок коливань і підвищення показників артеріального тиску, пацієнтам у групі ризику слід щодня проводити діагностику. Для оцінки артеріального тиску використовують тонометри. 

Симптоми ішемії

Симптоматика з'являється, коли ступінь звуження живильних артерій перевищує 50%. Хронічна стенокардія - провідний симптом, який характеризується болем із локалізацією в ділянці грудної клітки. Хворобливі відчуття в ділянці грудини мають здавлювальний і стискальний характер. Інші прояви стенокардії:

• відчуття задухи, нестачі повітря, нудота;
• відчуття тяжкості в грудях;
• некоректна робота серця з перебоями;
• запаморочення, затьмарення свідомості;
• страх смерті.

Хворобливі відчуття нерідко поширюються на ділянку плечей, рук, верхній відділ живота. Напад стенокардії зазвичай триває близько 15 хвилин, рідше минає протягом 30 хвилин. Нерідко супроводжується панічною атакою. Часто біль з'являється внаслідок підвищених фізичних навантажень. Після усунення навантаження біль та інші симптоми поступово регресують. Подальший розвиток захворювання спричиняє підвищення чутливості до навантажень. Згодом напад виникає за невеликих фізичних зусиль. Ознаки ІХС у жінок нерідко менш специфічні:

• підвищена стомлюваність, хронічна втома;
• порушення сну, труднощі під час засинання, неспокійний, переривчастий сон;
• розлад травлення - дискомфорт після прийому їжі;
• підвищена тривожність, відчуття нервозності та занепокоєння без очевидних причин. 

За стенокардії збільшується кількість серцевих скорочень і дихальних рухів. Стенокардія може залишатися стабільною або прогресувати. У другому випадку спостерігається поступове збільшення частоти та тривалості нападів. Якщо відбувається інфаркт міокарда, больові відчуття не минають після усунення навантаження і приймання препаратів. Інші симптоми ішемічної хвороби серця:

• посилене потовиділення;
• знижені або підвищені показники артеріального тиску;
• підвищена стомлюваність, хронічне відчуття втоми;
• уповільнення, почастішання, порушення синусового патерну серцевого ритму;
• задишка, яка супроводжується порушенням дихального ритму та утруднення під час вдиху;
• збліднення шкірних покривів.

Нападу ішемії нерідко передують відчуття дискомфорту в зоні грудини, емоційна лабільність - різкі перепади настрою. У разі раптової коронарної смерті хворий втрачає свідомість. Відсутній пульс у зоні сонних артерій. Дихання зупиняється, зіниці розширюються, шкіра набуває блідо-сірого відтінку. 

Діагностика ішемії

Щоб поставити діагноз, лікар оглядає пацієнта, вивчає анамнез і скарги. Лабораторна діагностика у вигляді аналізу крові показує ліпідний профіль, рівень ферментів, електролітів і гормонів. Коагулограма дає змогу оцінити параметри згортання крові. Інструментальна діагностика проводиться, щоб виявити структурні зміни та функціональні порушення в роботі серця. Під час рентгенографії виявляють розміри органу і ділянки пошкодження м'язової тканини - міокарда. Методи інструментальної діагностики включають добове моніторування за Холтером, добове вимірювання показників артеріального тиску, електрокардіографію, ехокардіографію, навантажувальні проби. Основні параметри, які допомагають поставити діагноз:

• показники артеріального тиску;
• характеристики серцевих шумів;
• частота серцевих скорочень. 

Діагностика ІХС заснована на вивченні серцевого ритму та інших функціональних показників. Лікарі використовують електрокардіографи, щоб отримати інформацію про електричну активність серцевого м'яза та оцінити стан міокарда. Ехокардіографію - ультразвукове дослідження серцевого м'яза, проводять для виявлення ділянок із порушенням кровотоку. 

Для раннього виявлення порушень у роботі серця застосовують Холтери ЕКГ і АТ. Моніторування за методом Холтера передбачає запис кардіограми протягом доби. Запис ведеться в умовах звичайного способу життя. Дослідження показує зміни в роботі серця протягом дня, які можуть не відображатися під час проведення разової електрокардіографії. 

Один з ефективних методів діагностики передбачає використання стрес-системи, яка показує особливості активності серця під час фізичного навантаження. У кардіології проводять навантажувальні проби, які дають змогу виявляти ознаки ішемічної хвороби серця. Контрольоване фізичне навантаження - стрес для організму, який провокує реакції з боку серця і судин. 

Під час дослідження виявляються функціональні порушення, непомітні в стані спокою. Стрес-проби проводяться, щоб проаналізувати компенсаторно-пристосувальні здібності організму до навантажень. Поширений тест проходить на рухомій доріжці - тредміл. Передбачена можливість зміни кута нахилу і швидкості руху доріжки, що дає змогу вивчати роботу серця в умовах навантажень різної інтенсивності. Виявлення патології на ранній стадії підвищує ефективність лікування. 

Методи лікування ІХС

Якщо помітили симптоми захворювання, не відкладайте візит до лікаря. Дискомфортні відчуття в зоні грудей - початкова ознака розвитку хвороби. Лікування на ранніх стадіях зводиться до прийому фармацевтичних препаратів, корекції способу життя і раціону харчування. Як лікувати ішемію серця розповість лікар під час прийому. Тактика терапії залежить від ступеня тяжкості порушень і змін, що відбулися в міокарді. На ранніх стадіях показана консервативна терапія. Лікар призначає препарати, які усувають спазми судин, що живлять серце. У комплексній програмі терапії застосовують ліки:

• для нормалізації показників артеріального тиску;
• для зниження рівня холестерину;
• для запобігання утворенню тромбів;
• для усунення психоемоційного перенапруження і відновлення сну. 

У разі гострого перебігу тромбозу призначають фібринолітичні препарати, які руйнують тромби. Бета-блокатори показані для зменшення вираженості симптомів стенокардії. Прийом бета-блокаторів зменшує ризик летального результату після перенесеного інфаркту міокарда. Препарати, що перешкоджають утворенню тромбів, покращують результати терапії. 

Лікувальну фізкультуру призначають для тренування серцевого м'яза. 

У разі неефективності консервативної терапії проводиться операція - ангіопластика, за допомогою якої розширюють просвіт звужених судин. Під час операції хірург поміщає всередину судини стент - пружний металевий або пластиковий елемент циліндричної форми, який перешкоджає звуженню судинного просвіту. Якщо ангіопластика не дає бажаного ефекту, проводять аортокоронарне шунтування. Під час операції хірург видаляє частину ураженої судини і встановлює шунт - штучну судину. 

Скільки живуть з ІХС

На запитання, скільки живуть люди з ішемічною хворобою серця, складно відповісти однозначно. Відповідь залежить від тяжкості порушень і пошкоджень серцевого м'яза, наявності адекватного лікування і способу життя. Якщо після постановки діагнозу пацієнт не змінює раціону і способу життя, не лікується і не виконує рекомендації лікаря, термін життя становить не більше 5 років. Кожен десятий пацієнт, який не проходить лікування, помирає внаслідок зупинки серця. Щоб поліпшити прогноз, слід дотримуватися правил:

• відмовитися від шкідливих звичок;
• отримувати дозовані фізичні навантаження, займатися спортом;
• регулярно приймати препарати, які призначив лікар;
• виключити з раціону жирну їжу підвищеної калорійності;
• збільшити частку овочів і фруктів у меню. 

В рамках профілактики важливе регулярне надходження в організм рослинної клітковини, вітамінів E, C, D, поліненасичених жирних кислот Омега-3. Ефективний профілактичний захід - відсутність стресів, фізичного та психоемоційного перенапруги. Пацієнтам групи ризику рекомендується проходити обстеження не рідше 1 разу протягом року. За умови дотримання рекомендацій тривалість життя пацієнтів з ІХС значно зростає. У медичній практиці відомі випадки довголіття до 90 років.